Проведення більшості стоматологічних маніпуляцій неможливе без використання спеціальних різальних інструментів – борів. Цей стоматологічний інструмент широко використовується як у дентохірургії, так і у звичайній стоматологічній та зуботехнічній практиці. Бори різних модифікацій необхідні для лікування захворювань зубів чи проблем з емаллю. Фахівці з їх допомогою виконують:
- Очищення емалі від нальоту
- Обробку каріозних порожнин
- Видалення уражених тканин
- Обточування зубів
- Формування стін
- Обробку країв емалі
- Естетична обробка зубів, пломб
- Обробку ортопедичних конструкцій
Та і це далеко не повний перелік задач, із якими справляються стоматологічні бори. Саме тому до вибору цього важливого для реставративної стоматології витратного матеріалу варто підходити відповідально. Кожен бор має свою суворо регламентовану функцію.
Тільки враховуючи цей аспект, лікування буде ефективним і повноцінним, а пацієнт не відчуватиме дискомфорту чи болю.


Класифікація: види, їх особливості та характеристики
Роторний інструмент немає спеціалізованої професійної систематизації як такої, лікарям-стоматологам рекомендують класифікувати бори за стандартом ISO (товарна систематизація), що викликає певні труднощі під час вибору цього інструменту. У лікарській спільноті для зручності класифікують бори інакше, виділяючи наступні категорії:
- За матеріалом:
Алмазні. Виконуються із нанесенням алмазного напилення, яке підвищує міцність інструменту, подовжує термін експлуатації та збільшує ефективність роботи. Серед основних переваг: точність обробки матеріалу, висока швидкість роботи інструменту, чудові експлуатаційні характеристики, моментальне видалення продуктів обробки, натуральність та безпечність. Алмазні бори для турбинного наконечника випускаються у різних розмірах, формах та дисперсності.
Твердосплавні. Найчастіше виготовлені з карбіду вольфраму. Довговічні, мають відмінні робочі якості, не корозують і можуть стерилізуватися в автоклаві. Інструмент зносостійкий, довго зберігає свої властивості, не кришиться під час роботи і показує стійке зчеплення з матеріалом, що обробляється. Конструкція має гострі насічки точного заточування.
Сталеві. Виготовлені із загартованої чи незагартованої сталі. Мають підвищену стійкість до утворення сколів і тріщин, гнучкіші і м'якіші, ніж твердосплавні, але швидко затуплюються. - За довжиною Стоматологи використовують бори наступної довжини:
- для турбинного наконечника - від 19 до 27 мм;
- для кутового - від 22 до 27 мм;
- для прямого - 44 мм.
- За формою робочої частини
Стоматологічний бор конструктивно складається із двох частин: один його кінець закріплюється в патроні бормашини, і називається хвостовик, а інша частина закінчується деталлю різноманітної геометрії. Ці форми визначають функціонал приладу, його цільове призначення:
- Кулясті – для зняття уражених тканин, відкритті порожнини зуба, видаленні старих пломб, розкритті каріозних порожнин
- Грушоподібні – допомагають обробляти оклюзійну поверхню, препарувати зуб під коронку та згладжувати грані
- Полум’я – призначені для згладжування країв емалі, шліфування та полірування жувальної поверхні молярів, премолярів, різців
- Конус – найчастіше використовується для препарування у боковому напрямку (збільшують розмір порожнини)
Це лише кілька прикладів із десятків можливих форм борів для маніпуляцій як у терапевтичній, так і в ортопедичній стоматології.
При виборі алмазного чи твердосплавного бору для турбинного наконечника важливо також звертати увагу на кольоровий індикатор – насічку, нанесену на хвостовик. Так маркується жорсткість, дисперсність бору: від дуже грубої (чорне маркування) до супер дрібної (біле та жовте). Бори з більшою дисперсністю ефективні для швидкого видалення основної структури зуба. Бори з дрібною дисперсністю розроблені для надання форми реставрації, полірування чи обробки поверхні зуба для покращення адгезії.
Вибір борів - це одне з найважливіших рішень, яке приймає лікар-стоматолог, обираючи інструменти для своєї практики. А серед параметрів, які слід враховувати при виборі борів, незмінно буде не лише початкова та подальша ріжуча ефективність бору, але й його стерилізаційна здатність.
